###Карпати - Металург (Донецьк) 1:1. Не біда. Головне, що є гра ###

Львів. Стадион "Україна". 2 000 глядачівАрбітр: Швецов (Одеса)Аситенти: Білорус (Черкаси), Литвинов (Луганськ)

"Карпати" - "Металлург" (Донецьк) 1:1

Голи: Худоб'як 16 - Даніловський 44

"Карпати": Романенко, Мілошевіч, Ощипко, Пшеничних, Кобін, Кожанов (Кополовець 66), Ткачук, Худоб"як, Гурулі (Годвін 84), Зеньов (Федорів 60), Кузнецов

"Металлург" (Донецьк): Дішленкович, Білозор, Боавентура (Воловик 68), Маріо Сержіо, Чечер, Аракелян (Кінгслі 59), Даниловський, Дімітров, Макрідіс, Фернандеш, Шищенко (Мелконян 74)

Попередження: Білозір 59, Макрідіс 67

Якось не логічно закінчився поєдинок у Львові. «Карпати» у другому таймі мали купу моментів. Хлопцям з теплих країв, яких є чимало в «Металурзі», довелося скуштувати справжню українську зиму. Такими є наші реалії – червона розмітка, твердий газон, сніг, що лупить по обличчю. Звісно, Ніколай Костов добре розумів, що за таких обставин перевага буде на боці «Карпат». Причин тут кілька. По-перше, команда Кононова набрала ходу, по-друге, вона грає вдома, а по-третє, з легіонерів у «зелено-білих» вийшли естонець Зеньов, для якого що сніг, що спека – все одно, серб Мілошевіч і грузин Гурулі. Решта – українці, які зі снігом і морозом при потребі помиряться. В Костова ситуація інша. Він сам зізнався, що дехто з його команди вперше побачив сніг саме у Львові в день матчу.

Були сумніви… Матч могли і перенести. Таке вже було у Львові два роки тому і тоді матч проти «Арсеналу» відклали на «тепліший» грудень. Але тоді і завірюха була не дитяча і газон не встигали прибирати від швидкоплинної білої субстанції. Тепер же ситуація була інакша. Навколо було усе біле-біле, а поле – зелене. Працівники «Мегазону» з самого ранку трудилися на ньому, увімкнули підігрів, постійно збирали сніг. Грати можна було. Легко говорити… На трибунах можна було замерзнути. У Львові така зюзя була, що не допомагав ані чай, ані інші атрибути футболу. Хоча термометр показував усього трійку з мінусом за Цельсієм. Не багато, але неочікувано.

Команди вийшли на поле. Василь Кобін – «герой». Його футболка з коротким рукавом. Може саме цим можна пояснити кілька непродуманих ходів. Бо після перерви він переодягнувся і заграв цікавіше. Взяти хоча б удар через себе. Красиво бив і точності не бракувало. Бракувало сили і того Дішленковіча, який дивився на м’яч після удару Худоб’яка у першому таймі. Якби він так само зачаровано спостерігав за м’ячем Кобіна, «Карпати» мали б у своєму активі два голи-красеня. Діло з першим було так. Кожанов відкотив на Худоб’яка, Ігор секунду постояв, а потім як даааасть… М’яч по якійсь божевільній траєкторії (так з трибун здавалося) полетів і після КПП на «дев’ятці» опинився в сітці. Дішленковіч чи то не бачив момент удару чи то не хотів псувати шедевр Худоб’яка – словом стояв, як столітній дуб, і не рухався. Карпатівці накинулися на автора дива і ледь не зробили з ним те, на що «напросився» Кополовець у попередній грі. Ігор ледь встав після обійм партнерів. До слова, Худоб’як зіграв сотий матч за «Карпати» у вищій лізі - є чому радіти.

Після цього голу ініціатива перейшла до «Карпат» - з перших хвилин м’яча забрали гості, бо розуміли наслідки зворотнього випадку. Але гри у підопічних Костова не спостерігалося. Можна зрозуміти – для технічних гравців грати на такому полі неможливо. Тому судити їх не будемо. До того ж, на останній хвилині першого тайму Даниловський знову привітав фанів «Карпат». Після навісу зі штрафного він перестрибнув увесь захист господарів і зрівняв рахунок. Це вже третій гол Даниловського у ворота «Карпат». Колись він забивав суперникам львів’ян.

Якщо у першому таймі «Металург» ще якось намагався атакувати, то по перерві гравці з Донецька реально змерзли. Вони відійшли назад. «Карпати» продовжували тиснути і робили це доволі цікаво і оригінально. Теж не все виходило, були і ляпи і непорозуміння, але знову суперник втрачав м’яч і починалася нова атака. Цікаво відзначити ще один факт – «Карпати» дуже небезпечно діяли після стандартів. А відомо, що це – чи не найслабше місце у львів’ян. Цього ж разу м’яч не вилітав у поле, як це було раніше, а затримувався у штрафному. «Карпати» створили кілька дуже небезпечних моментів, але жодного разу суддя так і не зафіксував взяття воріт. Хоча мав би. Оскільки відеоперегляди епізоду з голом нічим не допомогли – до справи пішли фотографії. На одній з них чітко помітно, що м’яч повністю перетнув лінію воріт Дішленковіча. Кузнецов і Мілошевіч підняли руки догори, повернулися до арбітра, але той, тим не менше, гол не зарахував. Можливо, не бачив – тому звинувачувати Швецова в упередженості не беруся. До того ж, відсудив доволі нормально – це і гравці визнали.

Зрештою, «Карпати» і без того мали б забивати і не один гол. Але не склалося. У принципі, нічого страшного: «Металург» дуже сильна команда і розчаровуватися через нічию не варто.

Ніколай Костов, головний тренер «Металурга»:

- Я повинен подякувати обидвом командам за сьогоднішню гру. На не дуже футбольному полі вдався хороший футбол. Ми добре почали і сподівалися, що уже в дебюті зможемо забити. Але пропустили дуже красивий гол. Він трохи нас засмутив, та добре, що вдалося зрівняти рахунок в кінці тайму. Другий тайм здорово почали наші суперники, які буквально нас задавили. Але нам вдалося втримати свої ворота. Я не розчарований результатом, бо в нашій команді є гравці, які вперше грали за таких погодних умов. Є навіть гравець, який вперше побачив сніг і фотографував його.

- Хто це?

- Це наш гравець (сміх у залі).

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:

- Насамперед хочу від імені усіх гравців від щирого серця подякувати працівникам стадіону і особисто Юрієві Костюку. Вони змогли у короткий термін і за такої погоди дуже добре підготувати поле. Сьогодні ми хотіли показати гостроатакувальний футбол, навіть при тому, що погода цього сьогодні не дозволяла. Були у нас моменти. В другому таймі… важко говорити чи був гол, треба дивитися повтор. У останній домашній грі року хотілось би, звісно, перемогти. Тож трохи шкода, що не забили, адже перевага у нас була, особливо в другому таймі. Тому скажу, що певною мірою я розчарований.

- «Карпати» зараз вийшли на пік форми. Не шкодуєте, що сезон закінчується?

- Не можу сказати, що ми вийшли на пік форми. Швидше, команда зараз починає показувати те, над чим ми працювали, до чого прагнемо. Це не максимум наших можливостей. Тішить, звичайно, те, що в останніх матчах ми почали показувати серйозну гру, про що свідчать наші результати.

- На початку матчу здалося, що суперник не готовий грати в таких умовах. Може, варто було б цим скористатися?

- Ми знали, що в «Металурга» дуже технічні гравці з теплих країв, знали, що їм буде важко і що ми матимемо перевагу. Десь ми її добилися, але суперника так і не дотисли.

- Оцініть гру Гурулі.

- В цілому він непогано провів гру, але були моменти, коли треба було зіграти тонкіше, точніше… Він міг сам закінчити не одну атаку й зіграти на більш високому рівні.