###Карпати - Металіст 0:2. Вдень - вибори, ввечері – футбол ###
Львів. Стадіон "Україна".17 900 глядачів (згідно інформації ПФЛ)
Головний арбітр: Деревінський, КиївАсистенти: Боклажко, Київ- Дем'яненко, Мукачево
За таким принципом провели останній день вересня майже 18 тисяч львів’ян. Про матч проти «Металіста» не чув лише глухий – графіті на стінах, оголошення по міських гучномовцях, передматчеві прес-конференції та інтерв’ю. «Карпати» обіцяли дати бій бронзовому призеру минулого чемпіонату. А дали – кілька ударів по воротах, кілька напівмоментів і провальну гру у центрі поля.
Вже з перших хвилин «Металіст» дав зрозуміти, що збирається перемогти. Байдуже, що за кілька днів надвідповідальний матч проти «Евертона». Для Мирона Маркевича, перемогти у цій грі було важливіше. Тому він і не приховува радості після матчу.
Першим тривожним дзвоником став штрафний Девіча. Сам він його і заробив, змусивши Кобіна сфолити перед штрафним. Марко бив зряче – обвів стінку і не дав жодного шансу Налєпі. Однак, цього разу поляку пощастило – штанга. А от інший штрафний, хвилин за 7 після цього, вже став нещасливим. Ганчаржик навісив і Фомін красиво випередив увесь захист львів’ян. М’яч пролетів між руками Налєпи: 0:1
Після голу «Карпати» почали робити кволі спроби щось зробити біля воріт Горяїнова. Чесно кажучи, мало що вдавалося, а зіткнення Ганчаржика і Худоб’яка у штрафного суддя проігнорував. До слова, суддя з Києва Деревинський – екс-гравець харківського «Металіста».
Перший удар по воротах «Металіста» «Карпати» завдають в середині першого тайму. На дальній постріл наважується Кірильчик – мабуть єдине, чим він запам’ятався за 45 хвилин на полі. Значно кращий був у Сучкова, після класного пасу Кобіна. Але білорусу, хоч як дивно звучить, забракло вміння обробити м’яча. А момент був дуже перспективний – Сучков по-суті, виходив сам-на-сам. Наступного пристойного моменту довелося чекати аж до другого тайму, коли Батіста в падінні бив головою, після сильного прострілу. Але тут вдало зіграв Горяїнов, парирувавши удар бразильця.
У «Карпат» нічого не виходило в центрі. Навіть після заміни пасивного Кірильчика на молодого Ткачука, середину все одно тримали досвідчені харківські футболісти. Вони чекали, коли господарі підуть відігруватися, щоб зловити на контратаці. Це їм вдалося – після втрати м’яча Кополовцем та подвійної помилки Лащенкова, Валяєв вийшов сам-на-сам з Налєпою і рахунок став вже 0:2.
Завершального штурму не було, хоч «Карпати» грали до кінця. Навіть це не допомогло – «Металіст» був сильнішим у цей вечір, та й апріорі, мабуть, теж. Залишається лише одне питання – чи встигне «Металіст» відновитися до повторного матчу проти «Евертона»?
Мирон Маркевич, головний тренер «Металіста»: «Ця гра для нас була принципова. У Львові – ажіотаж. Як торік, так і цього сезону. Усюди по місту банери. Складається таке враження, що «Карпати» більше у чемпіонаті грати не будуть, лише з «Металістом». Загалом радий, що моя команда проявила характер. Десь підсвідомо декотрі гравці береглися на четверговий матч із «Евертоном». Зараз для нас основне – відновити кондиції гравців, щоб у Кубку УЄФА вони були в тонусі.
«Карпати», можливо, виявилися психологічно не готовими, перегоріли, та потенціал у команди є. Швидкий гол нам розв’язав руки. Наскільки складна травма у Фоміна, сказати зараз не готовий. Нвоху також ми вимушено замінили, він потягнув спину. Це дві незаплановані заміни. У команди важкий календар, проте думки випустити сьогодні резервістів у мене не було».
Валерій Яремченко, головний тренер «Карпат»: «Уболівальники не кричали «вівці» лише з однієї причини. Вони мені дали ще дві-три гри, аби я міг добре вивчити футболістів. У мене в душі закралися дуже великі підозри. Футболісти допускають такі технічні огріхи… Особливо, в епізоді, коли нам забивали другий гол. Чесно кажучи, якщо б я був уболівальником, пішов би геть. Немає сенсу дивитися такі комедійні дії, коли футболіст, перебуваючи не в ігровому цейтноті, віддає супернику м’яч. І це у вищій лізі! Потрібно цьому футболістові з тренером вийти і вклонитися уболівальникам, сказавши: «Не ходіть сюди, допоки я не навчуся не втрачати м’яча у простих ситуаціях». Програючи, футболісти повинні атакувати- цього я сьогодні не побачив. Можливо, мені не вистачило часу. Можна програти і - 0:2, але боротися і показати видовищну гру. А у наших гравців я побачив байдужість. Будь-якій команді потрібно відмовитися від таких виконавців, які байдужі до результату зокрема і команди в цілому. Або відмовитися від них чи садити їх на лавку.
Теперішнє завдання: поставити команду, щоб більш-менш без великих перепадів брати участь у чемпіонаті. Підсилювати потрібно відповідальність.
Не потрібно робити жодних оргвисновків. Потрібно з тією командою, що є, серйозно не тільки тренуватися, а серйозно розмовляти. Якщо нам бракує майстерності, то потрібно чимось це компенсувати. Наприклад, самовіддачею. Команда повинна бути в русі».
